Спецпроект

Філія Лувру відкрилась в шахтарському містечку

Знаменитий паризький Лувр відкрив філію в колишньому шахтарському містечку Ланс на півночі Франції, сподіваючись таким чином принести високе мистецтво в регіон, відомий швидше своїми пролетарськими вподобаннями.

Про це пише md-eksperiment.org.

Новий арт-центр в Лансі, в який вкладено 150 млн. євро, відтепер стане місцем притулку для рухомої ​​колекції з 205 творів з Лувру, а також - тимчасових виставок.

Анрі де Луаретт, президент філії Лувра в Лансі каже: "Ми пропонуємо новий погляд на шедеври, відмінний від звичного. Фактично це - нове крило Лувру: з фінансових причин його неможливо відкрити в паризькому палаці. Тож ми відкрили його в Лансі".

Звичайно, як завжди, є свої плюси і мінуси. Якщо в Лансі радіють, то в Парижі - вельми журяться тим, що тепер треба сідати на потяг, щоб побачити картини, які раніше були на відстані витягнутої руки. Як би там не було, в Лансі очікують сімсот тисяч відвідувачів вже протягом першого року.

Переміщення шедеврів з найбільшого у світі музею на північ країни зроблено з метою децентралізації культурного життя у Франції і для того, щоб дати поштовх для пожвавлення культурного життя в традиційно "відсталих" з цієї точки зору регіонах.

Перші 205 творів знаходиться тут у хронологічному порядку. Слід зазначити, діапазон - досить широкий: від моменту зародження писемності до промислової революції.

Це - перший регіональний філіал Лувру. Відкриття наступного заплановано на 2014 рік: в Абу-Дабі.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.