АРГЕНТИНА ЗНОВУ ВИМАГАЄ ВІД БРИТАНІЇ ФОЛКЛЕНДИ

Президент Аргентини Крістіна Фернандес де Кіршнер направила британському прем'єр-міністрові Девіду Кемерону відкритого листа з закликом почати переговори про повернення Аргентині Фолклендських островів.

 

Про це повідомляє ТСН із посиланням на "Ґардіан".

Лист приурочено до 180-ї річниці анексії Фолклендів, розташованих біля узбережжя Аргентини. Кіршнер використовує іспанське найменування островів ("Мальвіни") і стверджує, що "в результаті колоніальної політики Британії Мальвінські острови були силою відібрані у Аргентини".

Президент спирається на той факт, що в 1965 році Генеральна Асамблея ООН "одноголосно, без єдиного голосу проти прийняла резолюцію, що визнає анексію Мальвінських островів результатом британської політики колоніалізму і закликає країни прийти до вирішення територіальної суперечки шляхом переговорів".

У відповідь на лист, копія якого була спрямована генсекові ООН Пан Гі Муну, Девід Кемерон заявив, що в даному питанні "тритисячне населення Фолклендів в більшості своїй підтримує Британію".

На запланованому в березні цього року референдумі буде вирішено, чи залишаться Фолкленди заморською територією Великобританії.

Аргентина також звинувачує Британію у вигнанні її громадян з островів, інша сторона подібні звинувачення відкидає.

Як відомо, суперечки між Аргентиною і Великобританією про приналежність островів почалися на початку XIX століття, коли на островах з'явилися перші британські поселенці.

Бойові дії між Великобританією і Аргентиною за Фолклендські острови почалися 2 квітня 1982 року, тривали 74 дні і закінчилися перемогою британської корони.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.