АРГЕНТИНА ЗНОВУ ВИМАГАЄ ВІД БРИТАНІЇ ФОЛКЛЕНДИ

Президент Аргентини Крістіна Фернандес де Кіршнер направила британському прем'єр-міністрові Девіду Кемерону відкритого листа з закликом почати переговори про повернення Аргентині Фолклендських островів.

 

Про це повідомляє ТСН із посиланням на "Ґардіан".

Лист приурочено до 180-ї річниці анексії Фолклендів, розташованих біля узбережжя Аргентини. Кіршнер використовує іспанське найменування островів ("Мальвіни") і стверджує, що "в результаті колоніальної політики Британії Мальвінські острови були силою відібрані у Аргентини".

Президент спирається на той факт, що в 1965 році Генеральна Асамблея ООН "одноголосно, без єдиного голосу проти прийняла резолюцію, що визнає анексію Мальвінських островів результатом британської політики колоніалізму і закликає країни прийти до вирішення територіальної суперечки шляхом переговорів".

У відповідь на лист, копія якого була спрямована генсекові ООН Пан Гі Муну, Девід Кемерон заявив, що в даному питанні "тритисячне населення Фолклендів в більшості своїй підтримує Британію".

На запланованому в березні цього року референдумі буде вирішено, чи залишаться Фолкленди заморською територією Великобританії.

Аргентина також звинувачує Британію у вигнанні її громадян з островів, інша сторона подібні звинувачення відкидає.

Як відомо, суперечки між Аргентиною і Великобританією про приналежність островів почалися на початку XIX століття, коли на островах з'явилися перші британські поселенці.

Бойові дії між Великобританією і Аргентиною за Фолклендські острови почалися 2 квітня 1982 року, тривали 74 дні і закінчилися перемогою британської корони.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.