У Криму знайшли багатий скарб часів Боспорського царства. ФОТО

Більше 200 монет (в основному бронзових), а також різні предмети із золота, срібла та бронзи, ювелірні прикраси і скляні посудини виявлені на розкопках стародавньої фортеці Артезіан в Криму під Керчю.

Про це повідомляють "Старожитності" із посиланням на "Газету.ua".

Заможні жителі міста, обложеного римлянами близько двох тисяч років тому, намагалися врятуватися в місцевій цитаделі і сховали там два скарби.

Артезіан площею не менше 1,3 га входив до складу Боспорського царства, за яке в І столітті нашої ери билися цар Митридат VIII, який добивався незалежності від Риму, і його молодший брат Котис I, який бачив набагато більше сенсу в тому, щоб залишатися сателітом потужної імперії.

 

Римський імператор Клавдій підтримав Котиса, і міста, які контролював Мітрідат, були віддані вогню. Артезіан упав 45 року.

Як вважає керівник розкопок Микола Винокуров із Московського педагогічного державного університету, городяни, які ховалися в цитаделі, знали, що приречені. Найімовірніше, ці скарби були передсмертною жертвою.

Цікаво, що в обох схронах знаходилося по 55 монет Митридатового карбування. Не виключено, що це простий збіг, але можливо і те, що саме такі суми видавали тим, хто погоджувався захищати царя.

Важливий момент - скарб знайдено не "чорними археологами", якими переповнений Крим, а під час легальних розкопок

Експедиція Винокурова і його колег працює в Артезіані з 1989 року. Встановлено грецький характер місцевої культури, хоча етнічний склад населення був змішаним.

Грецьким тут було все: мова, освіта, архітектура, мистецтво, релігія. В одному зі скарбів знайдені срібна брошка, на якій вигравіруване зображення Афродіти, і золоті перстені з дорогоцінними каменями, які несуть портрети Немесіди і Тюхе.

"Старожитності" повідомляють, що знахідка, найімовірніше, залишиться в Керченському історико-археологічному музеї

Ба більше, в шарі, який відповідає часу спалення цитаделі, виявлено безліч фрагментів теракотових фігурок Деметри, Кори, Кібели, Афродіти з дельфіном, Психеї та Ерота, дівчат із пожертвами, Гермеса, Аттіса, піших воїнів і вершників, напівоголеного юнака, а також мініатюрної ойнохої [глечик для розливання вина - ІП] і невеликих глечиків.

Котис I відновив зруйноване місто, але ці предмети так і залишилися лежати під землею як символ відчайдушної боротьби зі зростаючою міццю Риму.

 

Як відомо, у 2011 році прем'єр-міністр РФ Владімір Путін на території старовинного міста Фанагорія, яке входило до Боспорського царства, знайшов дві амфори.

Про інші цікаві знахідки стародавніх речей читайте в ІП за темою "Скарби"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.