У Сахарі знайшли перську армію, зниклу 2,5 тисячі років тому. ФОТО

У пустелі Сахара знайшли останки армії перського царя Камбіса II. На думку італійських археологів, це відкриття стало першим науковим підтвердженням історії, яка раніше була тільки легендою.

 

Про це повідомляють "Старожитності" із посиланням на Discovery News.

Брати Альфредо і Анджело Кастільоні заявили, що їм вдалося виявити величезну кількість людських кісток, фрагменти бронзової зброї, черепки глиняного посуду, а також наконечники стріл.

 

На думку італійців, стверджувати про те, що їм вдалося знайти останки саме армії Камбіса II, наразі рано. Однак археологи з упевненістю заявляють, що виявлені ними предмети є першими артефактами, які вдалося знайти поблизу оазису Сива, датованими епохою перської династії Ахеменідів.

Історія таємничого зникнення армії Камбіса II описана Геродотом. За його відомостями, перський цар в 525 році до нашої ери направив армію, чисельністю в 50 тисяч солдатів, в оазис Сива для того, щоб вони знищили храм оракула Амона.

 

Через тиждень під час піщаної бурі армія зникла, так і не діставшись до оазису. На думку фахівців, історія Геродота є вигаданою, оскільки жодних слідів зниклих солдатів виявити поки не вдавалося.

Як відомо, у травні 2012 року в Сахарі знайшли чудово збережений британський винищувач часів Другої світової війни.

 

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.