В Тернополі проголосили рік засновника міста

Згідно з розпорядженням міського голови Тернополя Сергія Надала, 2013-ий рік в обласному центрі проголошений роком Яна Тарновського — коронного гетьмана, воєводи, письменника і військового теоретика.

Про це повідомляє "День".

Цього року тернопільці відзначатимуть 525-річчя з часу народження засновника свого міста. До першого лютого управлінню освіти і науки та управлінню культури і мистецтв доручено розробити план заходів по вшануванню його пам’яті.

Як свідчать історичні джерела, Ян Амор Тарновський гербу Леліва (родом із Тарнова) був одним з найвидатніших гетьманів Королівства Польського. На його праці "Рада воєнної справи" (Consilium rationis bellicae) виховувалось декілька поколінь полководців держави.

У 1540-му році  Ян Тарновський заснував Тернопіль. Протягом двох років відчутно укріпив його, зробивши сторожею Поділля і Червоної Руси.

У 1548 році місту надано Магдебурзьке право. Тернопіль був звільнений від мита, а тернопільські купці-згінники худоби звільнялися від нього і в межах всієї Корони.

Загалом Ян Тарновський мав десять міст, сто двадцять сіл і його володіння вважалися одними з найбільших в Речі Посполитій та називалися "державою Тарновською".

Ян Амор Тарновський був не тільки досвідченим і відомим в Європі воєначальником, а й високо освіченою людиною, меценатом. У родовому маєтку під Тарновом створив велику бібліотеку, зібрав значну колекцію творів мистецтва. У нього часто гостювали видатні діячі культури.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.