Спецпроект

В Болгарії відкриють унікальний музей скульптури Другого болгарського царства

У давній столиці Болгарії - Велико-Тирново - відкриється єдиний у своєму роді на Балканах музей скульптури, що розповідає про історію Другого болгарського царства (1185-1396).

Про це пише travel.ru.

У двоповерховій будівлі на площі 800 квадратних метрів розмістяться 28 реалістично виконаних скульптур у натуральну величину. Вони представлятимуть болгарських царів, бояр, а також простих людей і ремісників. За участю скульптур будуть реконструйовані історичні події та побутові сцени.

Відвідувачі зможуть познайомитися з повсякденним життям стародавніх болгар, дізнатися про старовинні ремесла, таких як гончарне, ковальська справа, будівництво та інші, вивчити їх озброєння - мечі, щити, списи, луки, арбалети.

Своєрідною частиною експозиції стануть живі скульптури - дворецький, який запропонує гостям спробувати місцеві сорти вин, каліграф, що видає відвідувачам спеціальні сертифікати. Гості також зможуть сфотографуватися в старовинних шатах в оточенні правителів Болгарського царства.

Відкриття музею відбудеться в лютому

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.