Спецпроект

В Петербурзі відкрився "Музей рукавички"

У Санкт-Петербурзі відкрився "Музей Рукавиці", експонати якого створювалися як визнаними майстрами, так і звичайними школярами. Поки що унікальна експозиція складається з 400 рукавиць різних авторів.

Про це пише abzac.org.

Метою цього музею є благодійність. "Рукавичка - символ об'єднання, пальчики разом. Ми проводимо збір речей і найбільше затребувані рукавиці - діти можуть втрачати їх до трьох разів за зиму", - розповіла директор закладу Оксана Румянцева. Таким чином, будь-який бажаючий може пожертвувати теплі зимові речі. А також, крім екскурсій, тут будуть діяти творчі майстерні для дітей-сиріт.

Одним з перших відвідувачів став символ Нового Року - Дід Мороз, хоч і різдвяні свята давно минули. Він побажав дітлахам і Музею щасливої ​​долі, а також подарував авторам найкращих рукавиць подарунки.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.