УПЦ (МП) ГОТОВА ПЕРЕЙТИ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Українська мова може використовуватися для богослужінь в Українській Православній церкві (Московського Патріархату). Це також важливо для служб за кордоном, адже часто українські православні, намагаючись зберегти ідентичність, відвідують храми УГКЦ.

Про це після архієрейського собору РПЦ у Москві заявив перший вікарій Київської митрополії, керуючий справами УПЦ, ректор київських Духовних академії і семінарії митрополит Бориспільський Антоній, повідомляє УНІАН.

"Це питання не релігійного, а культурного спрямування, - зазначив митрополит. - Адже дуже важливо, коли священик може, наприклад, прийняти сповідь у людини, яка спілкується українською мовою".

При цьому він наголосив, що - згідно з прийнятими ще в 1990-х роках нормами - "якщо 2/3 парафіян хочуть службу українською або іншою мовою – жодних питань не виникне". Антоній додав, що на українську мову богослужінь в основному перейшли парафії на Волині, але є такі і в Києві.

Крім цього, митрополит розповів про роботу УПЦ (МП) за межами України.

"У сучасних умовах близько 7 млн українців перебуває за кордоном, і їм також потрібно надати можливість духовної допомоги, - зазначив Антоній. - Ми саме зверталися до архієрейського Собору, щоб розробити гнучкіший і простіший механізм, щоб УПЦ могла направляти туди священнослужителів".

Як приклад митрополит Антоній назвав Італію, де вже в декількох храмах правлять служби православні священики з України.

"У Мілані, наприклад, орендується храм, який входить до юрисдикції РПЦ. Але оскільки там більшість прихожан українці, то і священик направляється з України", - сказав митрополит.

За словами митрополита, сферою уваги УПЦ (МП) є також українська діаспора у Північній Америці: "Якщо брати нашу діаспору, то найбільша кількість наших співвітчизників – у США і Канаді. І тому навіть єпископ, який служить у парафіях УПЦ в Канаді, традиційно направляється з України".

Митрополит Бориспільський Антоній (ліворуч) в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Фото: fotolitopys.in.ua

Актуальність присутності священиків УПЦ (МП) за кордоном викликана також роботою там Української Греко-католицької церкви.

"Нерідко православні українці, опиняючись за кордоном, у прагненні зберегти свою національну і культурну ідентичність починають відвідувати греко-католицькі храми", - ішлося у виголошеній на соборі доповіді митрополита УПЦ (МП) Володимира. Стурбованість викликали і "спроби УПЦ КП організувати свої парафії в діаспорі".

Як відомо, 2-5 лютого 2013 року в Москві відбувся архієрейський собор РПЦ, у якому взяли участь представники 247 єпархій церков, які входять до юрисдикції Московського патріархату.

Українську православну церкву (МП) на соборі представляв 71 митрополит з 73-х, що входять до складу собору. Митрополит Антоній був головою делегації УПЦ МП, увійшов до складу редакційної комісії собору і виголосив доповідь митрополита Київського Володимира про життя УПЦ.

Зараз у переважній більшості храмів УЦП (МП) літургія відбувається церковнослов'янською мовою. Проповідь зазвичай читається українською або російською.

Дивіться також інші матеріали ІП за темами "Релігія" або "УПЦ (МП)"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.