Спецпроект

Російський музей представив у Швейцарії роботи Марка Шагала

Виставка, яка складається з 90 картин Марка Шагала, написаних у 1911-1922 роках, відкрилася в Цюріху. Серед експозиції є вісім картин і графічних робіт, наданих для виставки Державним Російським музеєм.

Про це пише novostimira.com.

На виставці Chagall - meister der modern, яка триватиме до середини травня, можна побачити найвідоміші твори художника: "Блакитні коханці", "Червоний єврей", "Дзеркало" і "Прогулянка".

Ця виставка - результат ефективної роботи Kunsthaus Zurich і Tate Liverpool. Для неї були відібрані картини з найбільших американських, європейських і російських колекцій: Центру сучасного мистецтва ім. Ж. Помпіду (Париж), Музею С. Гугенхайма (Нью-Йорк), Третьяковської галереї (Москва), Російського музею (Санкт-Петербург), Тейт (Лондон).

За словами директора цюріхського музею Крістофера Бекера, картини Шагала показують тут не вперше, хоча його остання виставка була вже досить давно.

На цій виставці представлений найцікавіший період творчості майстра, коли відточували його стиль і вироблялися основні художні ідеї.

Після Цюріха експозиція відправиться в галерею Тейт, в Ліверпуль.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.