Спецпроект

В Москві відкрився музей декабристів. ФОТО

Свідоцтво про довгострокову оренду пам'ятника культури - будинку декабриста Сергія Муравйова-Апостола отримав його нащадок - фінансист і меценат, який живе в Швейцарії, Крістофер Муравйов-Апостол. Нащадок реставрував пам'ятку культури 12 років. Тепер в будівлі відкрилась виставка "Московська садиба: фантазії та набуття".

Про це пишуть "Ведомости".

Для першої виставки в Музеї декабристів, розташованому в садибі Муравйових-Апостолів на Старій Басманній, театральний художник Олександр Боровський вигадав витончене рішення: по анфіладі залів розставлені картонні фігури в костюмах XIX століття. Вони танцюють менует, грають в карти, обідають і фліртують один з одним. Нащадок декабриста Крістофер Муравйов-Апостол, який живе в Швейцарії, 12 років на власні гроші відновлював садибу, і ось тепер вона відкрита для публіки. Центр експозиції - зал з єдиним експонатом: листом арештованого декабриста Сергія Муравйова-Апостола, написаним в січні 1826 року.

Двоповерхова будівля особняка з антресоллю загальною площею 1,1 тисяч кв. метрів на Старій Басманний вулиці - пам'ятник архітектури XIX століття, вцілілий під час пожежі 1812 року. У цьому будинку проживав один з ватажків декабристського руху - Сергій Муравйов-Апостол. У радянський час будівля знаходилась в аварійному стані.

Будинок Сергія Муравйова-Апостола

Під час відновлювальних робіт застосовувалися тільки автентичні матеріали, антикварна російська меблі купувалася на аукціонах.

"У ході реставрації вдалося зберегти справжні елементи пам'ятника в максимальному обсязі. У випадках, коли збереження було неможливо, елементи замінялися аналогічними, виконаними за старовинними технологіями. При цьому будівля оснащена сучасними інженерними комунікаціями", - додав Муравйов-Апостол.

 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.