Спецпроект

Британський музей зробить копії артефактів Таджикистану

Таджикистан звернувся до Британському музею з проханням зробити кілька копій стародавніх артефактів з так званого "​​амудар'їнського скарбу", для виготовлення яких таджицька сторона передала британцям золото.

Про це пише zavtra.com.ua.

Перші копії артефактів в Душанбе розраховують отримати до Міжнародного дня в Навруз - 21 березня, коли в країні в рамках святкування стародавньої арійської урочистості відкриється новий музей.

У 2007 році прес-секретар президента Таджикистану Емомалі Рахмона закликав керівництво Британського музею повернути скарб в країну, але музей заявив, що жодних офіційних прохань з боку Таджикистану не надходило, додавши, що невідомо походження скарбів.

Таджикистан все ще сподівається, що Британський музей дасть свою згоду на проведення в країні виставки амудар'їнського скарбу. З таким проханням Душанбе неодноразово звертався до керівництва відомого музею, але відповіді так і не отримав.

"Можливо, це пов'язано з побоюваннями британців, що ми можемо не повернути назад колекцію старожитностей, хоча ми давали гарантії безпеки. Ми не отримали конкретної відповіді. Але важливо ще й розуміти, що організація подібної виставки - дороге задоволення, і чи можемо ми собі це дозволити? У когось можуть виникнути питання, але ми впевнені, що англійці фактично врятували ці артефакти від знищення. У нас немає і не може бути ніяких претензій до Великобританії ", - підкреслює Рахім Масов, директор Інституту історії, археології та етнографії АН Таджикистану .

Амудар'їнський скарб або скарби Окса (так його ще називають на Заході), складається приблизно з 170 золотих предметів, вік яких датується періодом правління Ахеменідів (4 - 2 ст. до н. е.). Колекція артефактів була знайдена на руїнах стародавнього городища на березі ріки Амудар'я (Окс) на території сучасного Таджикистану.

Історія цього скарбу оповита легендами і схожа на детективний розповідь.

Стародавня колекція, що складається з жіночих прикрас, монет, статуеток людей і тварин, глечиків, підвісок пройшла величезну дорогу через Таджикистан, Афганістан, Індію, перш ніж потрапити в Лондон.

При цьому вона переходила з рук в руки то купців, то озброєних грабіжників і, нарешті, збиралася по частинах на антикварних ринках.

Більшість предметів були продані на ринках Британської Індії (сучасний Пакистан), деякі були зібрані антикваром Огастусом Уоллстоном Френкс, згодом він заповів зібрані ним предмети зі скарбу Британському музею.

Британці погодилися зробити кілька копій експонатів зі знаменитої колекції, які будуть виставлені в таджицькому музеї.

За словами академіка Рахіма Масов, було замовлено лише кілька копій, оскільки їх виготовлення займає не тільки багато часу, але і дорого обходиться.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.