У Криму знайшли рештки бізона, який жив 50 тисяч років тому. ФОТО

Палеонтологи з Чернівців, які досліджують печеру печеру Еміне-Баїр-Хосар на плато гори Чатирдаг у Криму, виявили фрагмент черепа стародавнього бізона.

Про це повідомляє "Комсомольська правда".

"Щелепу бізона ми знайшли на глибині чотири-п'ять метрів від підлоги печерного залу і приблизно в тридцяти метрах від входу в печеру, - зазначив доцент кафедри фізичної географії Чернівецького національного університету Богдан Рідуш. - А поруч iз нею в одному розкопі ще близько шестисот кісток тварин".

Археолог додав, що рідко вдається виявити весь скелет стародавньої тварини: "А тут разом із черепом ми знайшли ще й кістки скелета - в цьому й полягає унікальність знахідки".

Радіовуглецевий аналіз показав, що останкам приблизно 50 тисяч років. За знайденими рештками можна буде скласти картину, як виглядав скелет тварини.

Відомо, що на території стародавнього Криму існував один вид цієї тварини - бізон первісний, який вимер приблизно 10 тисяч років тому.

Кримська знахідка Чернівецьких археологів. Фото Богдана Рідуша

За весь час багаторічної (з 2000-го) експедиції палеонтологи знайшли більше 6 тисяч кісток стародавніх тварин, у тому числі скелет мамонта, останки носорогів, ослів, древніх коней, печерного лева, ведмедя, оленів, зайців, птахів тощо.

Для вчених печера Еміне-Баїр-Хосар - справжнє джерело коштовних знахідок. Адже свого часу тварини провалювалися в вертикальний колодязь, який з'єднує печеру з поверхнею гірського плато.

Крім досліджень останків тварин, палеонтологи вивчають і пилок викопних рослин. За ним удалося визначити, що близько 30-40 тисяч років тому в період відносного потепління рослинність Криму дуже нагадувала сучасну. А в період похолодання між 30 і 10 тисячами років тому півострів являв собою, скоріше, тундру і степ.

Первісні бізони з'явилися в Євразії 800 тисяч років тому. Найбільші особини досягали 2 метрів у висоту і важили 2-2,5 тонни. Основу їх раціону складали сухі степові трави. З настанням потепління 10 тисяч років тому бізони стали вимирати. З нині існуючих видів найближчими родичами стародавніх є американські бізони та європейські зубри.

Дивіться також:

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

Знайшли одне з найдавніших непристойних зображень. ФОТО

Інші матеріали за темою "Кам'яна доба"

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.