Дослідники виявили печеру із зображеннями звірів, яким 13 тис. років. ВІДЕО

Археологи виявили нові наскельні малюнки, яким близько 13 тис. років, у печері Фонт Мейджор, Іспанія.

Дослідники оглянули печеру після сильної повені, що відбулась у Каталонії в жовтні 2019-го. Малюнки знайти не очікували, натрапили на них випадково. Про відкриття оголосили не зразу, бо хотіли спочатку убезпечити і вивчити ділянку, повідомляє Газета.UA із посиланням на The Ancient Origins.

 

Всього знайшли близько 100 прикладів наскельного абстрактного живопису. Серед них близько 40 зображень тварин: оленів, конів, волів, що населяли цю частину Європи.

Демонструють лише частину із них. Археологи підкреслюють, що величезна кількість і якість малюнків означає, що це важливе відкриття і має неоціненне значення для історії.

Вважають, що колись печера була святинею або релігійним святилищем. Цілком імовірно, що тут проводили релігійні та інші церемонії. Твори мистецтва могли мати якесь магічне або духовне значення для людей кам'яного віку, які їх створили.

Малюнки зроблені на шарі м'якого піщаного грунту і навіть необережні дотики можуть їх зіпсувати. Археологи наголосили, що печера, імовірно, не буде доступною для публіки. Автономний уряд Каталонії оголосив її культурним надбанням і взяв під захист.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.