На Сумщині "свободівці" зруйнували пам'ятник Леніну. ФОТО, ВІДЕО

У м. Охтирка на Сумщині більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували пам’ятник Володимиру Леніну.

Про це повідомляє УП з посиланням на сайт МВС.

Депутат Мірошниченко особисто заліз на монумент, почепив трос, а далі за допомогою вантажівки споруду було завалено.

Hа численні попередження міліції про вчинення порушниками хуліганських дій учасники акції не звертали уваги, повідомляє міліцейський сайт.

Фото з сайту МВC

Спроби правоохоронців припинити порушення порядку завершилися тим, що вантажівка була скерована у бік стражів порядку.

Mіліція затримала усіх учасників подій і доставила до Охтирського міськвідділу. Серед них "місцевих жителів не було, проте багато приїхало з Києва, є серед учасників акції й раніше судимі", пише прес-служба МВС.

 

За фактом хуліганських дій працівники міліції розпочали кримінальне провадження згідно із ст. 296 КК України "хуліганство".

MВС підкреслює, що "декотрі народні обранці, користуючись своєю "депутатською недоторканістю", проявляють повну зневагу до Закону та втягують звичайних громадян у протиправну діяльність, за яку їм потім доведеться відповідати.

Про інші випадки пошкодження пам'ятників читайте на ІП за тегом "вандалізм".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.