Спецпроект

Дарвінівський музей познайомить з талісманами Олімпійських ігор

Виставка "Талісмани Олімпійських ігор" відкривається в російському Державному Дарвінівському музеї. Огляд проходить в рамках Року Музеїв Культурної Олімпіади "Сочі 2014".

Про це повідомляють "Вести".

"Культурна Олімпіада в Росії триває четвертий рік, - нагадала журналістам директор музею Анна Клюкіна. - Ми представляємо проект, який розповість публіці про тварин, що послужили прообразами талісманів зимових і літніх Олімпійських і Паралімпійських Ігор".

Проект, що складається з 11 виставок, готувався два роки. Відвідувачі дізнаються, яка тварина стала першим офіційним талісманом ігор, за які "заслуги" вони вибиралися.

За словами Клюкіної, кожна виставка буде експонуватися протягом місяця. Перший огляд проекту розповідає про таксу Вальді - символ літніх ігор XX Олімпіади в Мюнхені 1972 року. Серед експонатів - опудала тварин, твори образотворчого мистецтва, символіка ігор. Так, представлений комплект медалей та пам'ятних сувенірів Олімпіади 1972 року.

Заключною частиною проекту стане повномасштабний 12-й огляд, який відкриється разом з XXII Олімпійських зимових іграми в Сочі в 2014 році. Виставка розповість про талісмани Сочинської Олімпіади - Білого Ведмедика, Леопарда і Зайчика.

В цілому проект знайомить гостей музею і з ключовими подіями, пов'язаними з Іграми, яскравими спортивними досягненнями, а також розповідає про олімпійський та паралімпійський рухи. За словами організаторів, його мета - знайомство відвідувачів з Олімпійським рухом, талісманами Олімпійських і Паралімпійських ігор, а також популяризація здорового способу життя, в тому числі серед підлітків і молоді.

Експозиція представлена ​​Оргкомітетом "Сочі 2014" спільно з Державним дарвінівського музею і Центральним музеєм фізичної культури і спорту

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.