Спецпроект

До Музею старожитностей Феодосії передали архівні документи

Минулого тижня феодосійське Управління охорони здоров'я передало до місцевого Музею старожитностей документи з архіву міської лікарні.

Про це пише kafanews.com.

Це вісім журналів реєстрації прийому хворих, що надійшли на стаціонарне лікування у Феодосійську міську лікарню за періоди з 1 січня 1930 р. по 21 липня 1931 і з 1 січня 1939 р. по 11 червня 1943-го.

Ці журнали виявили кілька років тому, коли архів лікарні з підвалу корпусу онкологічного відділення перевели в інше приміщення.

Заступник директора Музею старожитностей з наукової роботи Галина Кулясова зв'язалася з адміністрацією міськлікарні, а в управління охорони здоров'я міськради Феодосії були направлені листи-клопотання про передачу документів. Основна проблема полягала в тому, що на журналах реєстрації хворих стояла позначка - "Зберігати постійно". За нормативами того часу ці журнали підлягали вічному зберіганню, але зараз таких вимог немає - документи зберігаються 70-75 років. Після консультацій з юристами і співробітниками архівних служб питання про передачу було вирішено позитивно.

Отримані музеєм журнали фабричного виробництва в щільних картонних обкладинках, з паперу різної якості. На обкладинках написи - назва документа, номера і дати записів. Ці документи були перевірені і пронумеровані архіваріусом в жовтні 1958 року, про що зроблені відповідні записи.

"Передані журнали добре збереглися, немає слідів вогкості, цвілі, патьоків, ніде не розпливлися чорнильні записи, - уточнила старший науковий співробітник музею старожитностей Ірина Єрохіна. - Заповнені вони реєстраторами згідно наступних граф: номер по порядку, прізвище, ім'я, по батькові хворого, стать, вік, національність, а також вказана адреса хворого, місце служби або посада, застрахований або утриманець, дати надходження та виписки, число проведених днів, діагноз , результат лікування, примітки".

За її словами, ці документи містять різнопланову інформацію, і можуть викликати інтерес вчених, що займаються історією передвоєнної Феодосії, історією Великої Вітчизняної війни, стати матеріалом для цікавих досліджень.

"Дослідження вестимуться, - запевнив директор музею Андрій Євсєєв. - Ці матеріали - важливе джерело для пошуку людей".

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.