Кримська влада усуває татар від меморіальних заходів - Меджліс

Кримська влада намагається усунути Меджліс від організації меморіальних заходів, приурочених до 69-ї річниці депортації кримських татар.

Про це заявив перший заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу, кримський депутат Рефат Чубаров, передає "Інтерфакс".

Так він прокоментував відмову виконкому Сімферопольської міськради у проведенні запланованих Меджлісом меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, які щорічно проходять 17-18 травня в автономії.

При цьому Чубаров запевнив, що незалежно від позиції влади жалобні заходи відбудуться за запланованим Меджлісом сценарієм.

Депутат нагадав, що протягом багатьох років пам'ятні заходи проводилися Меджлісом спільно з представниками республіканської влади і створювався загальний план дій.

Зокрема, на центральній площі Леніна в Сімферополі ввечері 17 травня кримськотатарська молодь проводила акцію "Запали вогник у своєму серці", а 18 травня проходив Всекримський жалобний мітинг.

"Мабуть, у цьому році у когось виникло бажання сепарувати ці заходи, більше того, той захід, який відображав суть трагедії, той захід, на який приходили і старий, і молодий, влада вирішила якимось чином виключити з кримської життя", - зазначив він.

"Я не маю сумнівів у тому, що і 17 і 18 травня ті заходи, які ми намітили, будуть проведені. Вони будуть в рамках закону України. Зберуться десятки тисяч людей, які висловлять скорботу за загиблими під час депортації, на висилку", - сказав Чубаров.

За його словами, ця акція покаже владі, що всі її учасники однаково хочуть кращого для майбутнього Криму, і нікому не буде дозволено сепарувати людей за принципом любові і нелюбові до влади.

15 лютого 2013 року главі Меджлісу Мустафі Джемілєву надійшов лист керуючого справами Сімферопольського міськвиконкому Олени Мацькової, в якому фактично йшлося про те, що Меджліс не отримав дозволу міської влади на проведення траурних заходів приурочених до річниці депортації кримських татар.

При цьому, у документі також зазначалося, що крім заявки Меджлісу міськвиконком отримав ще одне повідомлення про намір провести 18 травня на пл. Леніна заходи до Дня депортації.

Назва організації, що подала повідомлення до міськвиконкому, в листі Джемільову не вказувалася.

Читайте також:

Депортація кримських татар: як відбувалася і які наслідки

Постанова про виселення татар і перетворення Криму на область Росії. ДОКУМЕНТИ

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Всі матеріали ІП за темою "Кримські татари"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.