На Житомирщині знайшли останки радянських бомбардувальників. ФОТО

На місці падіння збитого у 1941 році радянського літака-бомбардувальника біля села Бондарці Житомирського району було знайдено останки двох бійців екіпажу.

Про це ІП повідомили у ВГО "Союз "Народна пам'ять".

Пошукові роботи й ідентифікацію проводило Житомирське ГО "Історико-патріотичне об’єднання "Пошук". Нині триває пошук родичів та збір додаткової інформації в архівах.

"В той день, 10 липня 1941 року, німцями було збито три радянські літаки над Житомирським районом. Всі вони розбилися неподалік (приблизно за три кілометри) один від одного, – розповів голова ІПО "Пошук" Олександр Ловинюк. - Це болотиста місцевість, тому досліджувати територію завжди було непросто. Лише коли болото пересохло, нам вдалося на місці падіння одного з літаків, біля села Бондарці, знайти двох бійців".

Пошукові роботи на місці падіння літака

За словами очевидців події, місцевих жителів села Бондарці, 10 липня 1941 року опівдні відбувся повітряний бій над селом Ульянівка (за вісім кілометрів південно-західніше Бондарців). В бою радянський літак був підбитий, загорівся та впав у лісі за 350 метрів від будинку лісника.

На місці падіння, разом із останками бійців, пошуковцями був знайдений особистий розпізнавальний знак одного з них. Після розшифровки вдалося встановити прізвище льотчика: Семаков В’ячеслав Семенович, лейтенант, пілот, 1918 року народження.

За наявними документами ЦАМО Російської Федерації було встановлено, що Семаков В.С. проходив військову службу у 229-му дально-бомбардувальному полку 50-ї авіаційної дивізії та зник безвісти в повітряному бою 10 липня 1941 року.

В'ячеслав Семаков

Останки другого льотчика, знайдені пошуковцями, ймовірно належать Глєбову Василю Семеновичу (повітряний стрілок, 1918 р.н., уродженець с. Стара Синявка Кам’янець-Подільської обл.)

Також з архівних документів стали відомі імена решти членів екіпажу літака. Штурман – Пархатов Володимир Кузьмич – залишився в живих, через декілька днів після падіння літака повернувся до 229-го полку та продовжував війну, загинув у 1944-му. Стрілок-радист – Чістяков Степан Іванович – загинув, похований в селі Барашівка Житомирського району.

Далекий бомбардувальник ДБ-3 - основа радянської авіації далекої дії в перші роки Другої світової війни. Імовірно, що саме такий розбився під Житомиром 10 липня 1041-го

"Із 12 осіб, що складали екіпажі трьох літаків, нам залишилося дізнатися долю двох солдатів, - зазначив пошуковець. - За архівними даними, двоє бійців не числяться зниклими безвісти, можливо їм вдалося  вижити. Тобто будемо досліджувати місце падіння літака поблизу села Іванівка, щойно дозволить погода".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.