СУМСЬКІ ДЕПУТАТИ ПІДТРИМАЛИ ЗНЕСЕННЯ ВСІХ ЛЕНІНІВ У МІСТІ

Сумська міськрада на сесії у середу більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення в місті всіх пам'ятників Леніну.

Про це повідомляє "Данкор".

Міський голова Геннадій Мінаєв звернувся до депутатів з проханням висловити ставлення до його ініціативи, згідно з якою пам'ятник Леніну біля БК "Хімік" має бути зруйнований і замінений пам'ятником Олександру Кравченко.

А пам'ятник Леніну в районі Дуровщина повинен бути переплавлений в пам'ятник засновнику Сум Герасиму Кондратьєву, в честь якого має бути перейменована і нинішня вулиця Кірова.

За пропозицію мера проголосували 43 з 75 депутатів міськради.

Мінаєв за підсумками голосування сказав, що поки утримається від активних дій, до яких би приступив, якби його підтримали дві третини депутатів.

Як відомо, 15 лютого представники ВО "Свобода" на чолі з народним депутатом Ігорем Мірошниченком демонтували пам'ятник Леніну в Охтирці Сумської області.

16 лютого сумська міліція почала кримінальне провадження за фактом знесення пам'ятника згідно зі ст. 296 КК (хуліганство).

Читайте також інші матеріали ІП за темою "Монументи"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.