Сумські депутати не голосували за знесення Ленінів - КПУ

Депутати міської ради Сум не голосували за питання про пам'ятники Леніна, заявила прес-служба Компартії України.

Про це повідомляє УП.

"В електронних засобах масової інформації з'явилися відомості про те, що на сесії міської ради 27 лютого по пропозицією мера Сум Геннадія Мінаєва 43 депутати міськради вирішили переплавити пам'ятник Леніну, який зараз стоїть у парку Комсомольський в Сумах, на пам'ятник засновнику Сум Герасима Кондратьєва", - йдеться в заяві.

"А замість бюста біля ДК "Хімік" встановити бюст Почесному громадянину міста, багаторічному керівникові "Сумихімпром" Олександру Кравченко", - додали в КПУ.

"Ми попросили прокоментувати дане рішення міськради першого секретаря міськкому КПУ, депутата міської ради Володимира Солобаева", - заявили в прес-службі Компартії.

Згідно з повідомленням, Солобаєв зазначив: "По-перше, такого питання в порядку денному, як повідомляють деякі ЗМІ, не було і відповідно, ніякого голосування не проводилося".

"По-друге, наміри Сумського міського голови Мінаєва щодо переплавки пам'ятника Леніну на пам'ятник Григорію Кондратьєву, а також заміни бюста Леніна на бюст Кравченко було запропоновано депутатам міської ради в розділі "різне" після закінчення розгляду всіх питань, які виносилися на сесію міськради", - додав Солобаєв.

"Міський голова провів, таким чином, опитування думки депутатів міськради з приводу схвалення чи несхвалення його планів щодо пам'ятників Леніну в Сумах. На жаль, ЗМІ розповіли про всього лише наміри Мінаєва щодо пам'ятників Леніну як рішення сесії міської ради, спотворивши істину", - додав він.

Як відомо, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Сумська міськрада на сесії у середу більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення в місті всіх пам'ятників Леніну.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.