Спецпроект

На Харківщині реконструювали музей доблесті чехів, словаків та українців

До 70-річчя битви під Соколово, на Харківщині, був повністю реконструйований Музей бойового братерства. Капітально відремонтовано приміщення, замінена система опалення, експозиція повністю оновлена.

Про це пише objectiv.tv.

Про реконструкцію повідомив народний депутат України Євген Мураєв (ПР).

"Ми зберегли все краще, що було - це чеканку тих часів, діораму. У планах - повністю відновити кінозал для того, щоб проводити масові екскурсії, в тому числі, демонструвати фільми воєнних років. Основний момент для мене в цій роботі - це виховна функція і відновлення історичної справедливості", - повідомив він.

Всього в музеї знаходиться більше 4 тисяч експонатів. Чеські активісти надали в колекцію музею нові артефакти. За інформацією обласного Департаменту культури і туризму, за весь час існування музею його відвідало більше 2 мільйонів чоловік.

У боях за оборону Соколово проти німецько-фашистських військ прийняв бойове хрещення 1-й батальйон чехословацької армії. 8-9 березня 1943 року батальйон спільно з радянськими військами відбивав численні атаки танків і піхоти ворога.

В ході бою було знищено близько 300 солдатів і офіцерів супротивника, 19 танків і 6 бронетранспортерів. Втрати батальйону склали 112 бійців і командирів загиблими, 106 - пораненими, зазнали втрат також радянські частини, що билися разом з чехословаками.

За мужність і героїзм 84 бійця батальйону були нагороджені радянськими орденами і медалями. Поручникові Отакару Ярошу, першому з іноземних громадян, було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Ще 87 бійців отримали чехословацькі ордени і медалі.

Як відомо, більшість бійців чехословацького батальйону складалася з карпатських українців.

 

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.