БРИТАНІЯ ВИВЕДЕ ВІЙСЬКА З НІМЕЧЧИНИ. Вони були там із 1945-го

Великобританія виведе свої війська з Німеччини до 2019 року. Про це заявив міністр оборони Великобританії Філіп Геммонд, виступаючи перед нижньою палатою парламенту.

Цей термін - на рік раніше, ніж планувалося спочатку, повідомляє Кореспондент із посиланням на The Guardian.

За словами Геммонда, наразі з Німеччини на батьківщину вже повернулися близько чотирьох тисяч військовослужбовців. До 2016 року планується виведення ще 11 тисяч військових, а 4,5 тисячі, що залишилися, повернуться до 2019 року.

Після повернення колишній британський контингент у Німеччині буде дислокуватися на військових базах на Солсберійській рівнині (південний захід Англії), в Единбурзі і Лухарсі (Шотландія), Кеттеріці (північ Англії) і Колчестері (південний схід Англії).

На розміщення солдатів і оновлення військових баз британська влада витратить близько 1,8 млрд фунтів стерлінгів. При цьому виведення військ з Німеччини дозволить Лондону економити, за попередніми оцінками, за 250 мільйонів фунтів щорічно.

Філіп Геммонд у своєму виступі подякував Німеччині за "матеріальну і моральну" підтримку британських солдатів, які перебували у ФРН майже 70 років - з кінця Другої світової війни. Більшість з них були розквартировані у федеральних землях Нижня Саксонія і Північний Рейн-Вестфалія.

Із закінченням Холодної війни і переорієнтацією британської армії на актуальні завдання необхідність у військовій присутності на території Німеччини відпала.

Як відомо, у жовтні 2010 року Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.