Спецпроект

У Москві відкриється музей прищів і шрамів. ФОТО

Ряди московських медичних музеїв незабаром поповняться. До двох існуючих в місті закладів незабаром додасться третій, де відвідувачі зможуть дізнатися про історію боротьби із шкірними хворобами в Москві і побачити лякаючі воскові моделі дивовижних "болячок".

Про це пише mk.ru.

Новий музей дерматології незабаром з'явиться за адресою: Москва, Ленінський проспект, будинок 17, в будівлі філіалу Московського науково-практичного центру дерматовенерології і косметології.

Один із залів цього двоповерхового особняка буде цілком відведено під постійну експозицію, яка розповість відвідувачам про історію розвитку дерматології в Москві. Лікарям і студентам-медикам буде цікаво побачити галерею портретів всіх головних борців із шкірними хворобами в Москві починаючи з середини XIX століття, погортати старовинні книги та журнали з дерматології, а також побачити виставку архівних фотографій і документів.

А звичайним відвідувачам буде цікаво поглянути на скляні стелажі з восковими моделями, що зображають прояви різних захворювань на шкірі людини. Моторошнуваті виразки, висипу і рубці на самих різних частинах людських тіл, зроблені з жовтуватого воску, нікого не залишать байдужими; багатьом з них більше ста років - саме за такими зліпками навчалися студенти-дерматологи на початку XX століття.

Експонати майбутнього музею

За словами Миколи Потекаєва, директора Московського науково-практичного центру дерматовенерології і косметології і ініціатора створення музею, як тільки ремонт в будівлі буде завершено, москвичі зможуть побачити унікальну експозицію своїми очима.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.