Спецпроект

Стару електростанцію перероблять в музей архітектури за € 100 млн

Паризьке бюро Atelier Zundel Cristea (AZC) нещодавно виграло конкурс проектів перетворення лондонської електростанції Баттерсі на музей архітектури.

Про це пише architector.ua.

Будівля з більш ніж 80-річною експлуатацією розташована на південному березі Темзи в оточенні житлових, промислових і офісних будівель, біля залізничного вокзалу та парку.

Побудована між 1930 і 1955 роками будівля у вікторіанському стилі є прекрасним зразком архітектури, з оригінальними інтер'єрами в стилі ар-деко, з облицюванням з червоної цегли і чотирма бетонними трубами, що підносяться на 103 метри над землею. Колишня електростанція, що працювала на вугіллі, буде перетворена на музей архітектури від Середньовіччя до сучасної епохи.

Лондонська електростанція Баттерсі 

За задумом архітекторів музей повинен стати місцем, яке залучає всі вікові категорії населення, не тільки несе архітектурну інформацію, але і є розважально-культурним центром.

Найбільш примітною особливістю проекту вартістю € 100 млн є атракціон "Гірки" - новий об'єкт, який взаємодіє з існуючою структурою, запрошуючи відвідувачів в подорож по зовнішнім і внутрішнім просторами комплексу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.