Азіров розчарований тим, що ЗМІ не написали про Вернадського

Прем'єр-міністр України Микола Азаров розчарований недостатнім висвітленням у ЗМІ такої знаменної дати, як 150-річчя з дня народження відомого академіка Володимира Вернадського.

Про це повідомляє Інтерфакс.

"Я був просто вражений тим, що такій події, як ювілей академіка Вернадського, не знайшлося місця в ефірі більшості національних телеканалів та на шпальтах газет, - - сказав голова уряду, відкриваючи засідання Кабміну. - Можливо, відбулися якісь інші події, які перекрили значимість ювілею світового масштабу? Так ні ж, в ефірі все та ж скандальність, скепсис, дріб'язковість".

На думку Азарова, таким чином ЗМІ не дають українцям пишатися тими людьми і подіями, які цього заслуговують.

"А де, до речі, були націонал-патріоти, де їхня позиція? Такого не повинно бути. Нам усім необхідно задуматися, як припинити штучну ескалацію негативних настроїв, які насправді дуже гальмують розвиток держави, розвиток особистості", - обурився прем'єр.

Володимир Вернадський - один із засновників і перший президент Української академії наук, творець багатьох наукових шкіл.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.