На Київщині відкрили пам'ятний знак на честь воїнів УНР. ФОТО

В селі Гнатівка Києво-Святошинського району Київської області відбулось урочисте освячення меморіальної дошки, присвяченої Окремому Запорізькому загонові армії Української Народної Республіки.

Про це ІП повідомили у благодійній ініціативі "Героїка".

Саме у Гнатівці в 1918 році розпочалось створення регулярної української армії. Це сталося тоді, як рештки українських військ після завзятих 10-денних вуличних боїв у Києві під тиском радянських армій В. Антонова-Овсієнка та М. Муравйова змушені були відступити зі своєї столиці на захід – у бік Житомира.

Цвинтарна каплиця, 1905 року будови

У Гнатівці, під керівництвом виконувача обов’язків військового міністра Олександра Жуківського було здійснено переформування всіх наявних військ в Окремий Запорізький загін – перше регулярне збройне формування Української Народної Республіки.

Меморіальна дошка на стіні каплиці

Базальтову таблицю, що розповідає про цю визначну подію в історії нашого війська, встановили на стіні православної каплиці, котра була свідком зародження Окремого Запорізького загону.

 

Згодом бійці загону вели переможні бої з більшовиками за Житомир та Бердичів, а вже 1 березня 1918 р. столиця України була звільнена запорожцями від червоних.     

 Клуб військово-історичної реконструкції "1-й Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР"

Попри снігопад та сильний вітер біля старої цвинтарної каплички зібралось чимало людей: духовенство Української Православної Церкви Київського Патріархату, офіцери Збройних Силу України, мешканці Гнатівки та сусідніх населених пунктів.

Благодійна ініціатива "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

 Всі фото: Олена БОКЛІНКА

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.