У Росії хочуть за рік створити єдиний підручник з історії

Міністр освіти і науки Російської Федерації Дмітрій Ліванов заявив, що створити єдиний підручник з історії вдасться за один рік.

Про це повідомляє Лента.ру.

"Хороший підручник історії, навіть якщо він один, залишає можливість для роздумів, для вибудовування різних версій подій, що відбулися і історичних концепцій", - сказав міністр, пояснивши, що підручник повинен розвивати здатність мислити.

Ліванов також пояснив, що створювати посібник для школярів повинні професійні історики, а не політики. "Тому що історія - це наука", - сказав він.

Для того щоб підручник викликав довіру і вчителів, і учнів, вважає міністр, під його текстом повинні підписатися двадцять кращих істориків Росії. Не уточнюється, чи Ліванов назвав імена конкретних людей.

На думку глави освітнього відомства, процес навчання історії - це зв'язування логікою ланцюжка важливих історичних фактів, при цьому шукати зв'язок учні повинні разом із учителями.

З ідеєю створити єдиний шкільний підручник з історії виступив 19 лютого президент РФ Владімір Путін. Він запропонував залучити до роботи над посібником не тільки співробітників РАН, але й історичне та військово-історичне товариства.

Сам президент очолює опікунську раду Російського історичного товариства, президентом якого є спікер Держдуми Сєргєй Наришкін. Ні в Наришкіна, ні у Путіна історичної освіти немає.

У грудні 2012 року віце-прем'єр РФ Дмітрій Козак висловлював намір підготувати закон про введення попередньої експертизи підручників історії "на предмет спотворення історичних фактів".

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Підручник"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.