ПУТІН ЗАЙМЕТЬСЯ ІСТОРІЄЮ

Опікунську раду "відтвореного з імперських часів" Російського історичного товариства очолить Володимир Путін, а його діяльністю керуватиме екс-голова комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам РФ, голова Держдуми Сергій Наришкін.

Про це повідомляють "Ведомости".

Наришкін відтворює Російське історичне суспільство, яке існувало з 1866 до 1917 р. і перебувало під опікою імператора. У листі на ім'я Путіна Наришкін просить президента очолити його опікунську раду.

У 2009 р. Путін очолив опікунську раду Російського географічного товариства, відвідував багато його заходу. У піклувальну рада увійшли представники великих компаній, почалося відтворення архівів товариства і розгортання мережі регіональних філій.

Крім Наришкіна, натхненником створення історичного товариства є керівник апарату Держдуми (до того спічрайтер президента) Джахан Поллиєва.

Наришкін у ранзі керівника адміністрації президента очолював комісію з протидії спробам фальсифікації історії при президенті РФ, засновану в 2009 році президентом Дмитром Медведєвим і розпущену ним же без шуму в лютому 2012-го.

За останні роки це була єдина федеральна "історична" структура, не рахуючи ювілейних комісій.

2009: у Сибір як на свято! Естонський ролик для комісії з фальсифікації історії. ВІДЕО

Діяльність товариства буде в певному сенсі продовженням роботи комісії. Крім просвітницьких та дослідницьких завдань, воно буде боротися за те, щоб в підручники та інші джерела, які можуть сприйматися як достовірні, не потрапляла недостовірна інформація, каже людина, близька до керівництва Держдуми.

За словами російського історика Олександра Дюкова, ефективність комісії з протидії спробам фальсифікації історії виявилася мінімальна.

За її підтримки було прискорено розсекречення деяких документів, видано ряд історичних робіт, але в цілому сенс існування цього органу був незрозумілий, і комісія перетворилася на франшизу, під маркою якої окремі члени комісії випускали роботи, в тому числі дуже низької якості.

Так, у 2009 р. під грифом комісії був випущений збірник "До 70-річчя початку Другої світової війни", в якому навіть не прибрали підкреслення у фрагментах тексту, цілком взятих з "Вікіпедії", згадує Дюков.

Як Колесніченко не прибрав лінки у фрагементах тексту з "Історичної Правди"

У Російському історичному товаристві, на відміну від комісії, буде вчена рада, зазначає Дюков, і якщо видавнича програма товариства буде заснована на прозорій грантовій основі, то воно зможе принести користь.

Як відомо, у січні цього року Кремль проголосив 2012-ий роком російської історії.

У листопаді 2011 Володимир Путін пірнув на археологічних розкопках у Краснодарському краї РФ у Азовське море і одразу ж знайшов дві античні амфори.

У грудні 2010 року Путін заявив, що Росія виграла б Другу світову війну і без України.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.