Спецпроект

ФБР розкрило найбільшу музейну крадіжку в історії

Федеральне бюро розслідувань США заявило про розкриття найбільшої музейної крадіжки в історії. Майже 23 роки тому, в 1990 р., був пограбований Музей Ізабелли Стюарт Гарднер в Бостоні.

Про це пише РБК-Україна.

Зловмисники винесли 13 предметів мистецтва на загальну суму 500 млн дол. Напередодні представники бостонського відділення ФБР заявили, що їм відомі особи викрадачів.

За словами співробітників спецслужби, підозрювані є членами кримінального угрупування, що базується в середньоатлантичних штатах США і Нової Англії. При цьому в ФБР відмовилися назвати імена злочинців. Агенти пояснили, що не можуть пред'явити звинувачення у зв'язку із закінченням строку давності кримінального переслідування.

Крім того, з'ясувалося, що викрадені твори мистецтва досі не знайдені. У ФБР припустили, що вони були вивезені в Коннектикут із Філадельфії і що злодії безуспішно намагалися продати їх близько 10 років тому.

Представники відомства зазначили, що в майбутньому обвинувачення можуть бути пред'явлені людині, у якої викрадені картини виявляться на руках, навіть якщо він був лише покупцем. Втім, після невдалої спроби грабіжників здійснити операцію у Філадельфії слід вкрадених предметів мистецтва був втрачений.

Прес-конференція ФБР була присвячена 23-й річниці пограбування Музею Ізабелли Стюарт Гарднер, яке було скоєно 18 березня 1990-го. Зловмисники, одягнені в поліцейську форму, проникли в будівлю і винесли з нього 13 експонатів, включаючи знаменитий "Концерт" Вермеєра, три полотна Рембрандта (в тому числі його єдиний морський пейзаж), а також роботи Мане, Дега і Говарда Флінка.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.