Меджліс таки проведе офіційні заходи з находи Дня депортації

Масові жалобні заходи, приурочені до 69-річчя від дня депортації кримських татар радянською владою, буде проводити Меджліс кримськотатарського народу.

Про це повідомляє QHA з посиланням на першого заступника голови Меджлісу Рефата Чубарова.

На засіданні оргкомітету Ради міністрів Криму з підготовки до цих заходів було прийнято рішення вважати організаторами вшанування тих, хто подав заявку на проведення заходу.

І хоча голова кримського уряду (очолює оргкомітет) Анатолій Могильов уникав фрази "Меджліс кримськотатарського народу", по суті, заплановані жалобні заходи 17 і 18 травня в центрі Сімферополя (Акмесджита), буде проводити саме Меджліс.

Крім того, оргкомітет не підтримав ініціативу голови Ради представників кримськотатарського народу при президентові України Лентуна Безазієва, який пропонував визнати 18 травня державним траурним днем за жертвами всіх народів, що зазнали депортації.

"Інші народи депортували в інші дні, і ми будемо їх ушановувати, - зазначив Рефат Чубаров. - Але 18 травня був депортований саме кримськотатарський народ".

Розроблено заходи щодо проведення траурних заходів, які в цьому році планується провести у всіх містах і районах автономії. На ці цілі з кримського бюджету збираються виділити 50 тисяч грн. Також планується залучити кошти з держбюджету.

В регіоні пройдуть тематичні виставки, вечори-реквієми, траурні мітинги. Напередодні 18 травня відбудеться молодіжна акція "Запали вогонь у своєму серці".

Як відомо, у лютому цього року Чубаров повідомляв, що кримська влада намагається усунути Меджліс від організації меморіальних заходів, приурочених до 69-ї річниці депортації кримських татар.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.