Меджліс таки проведе офіційні заходи з находи Дня депортації

Масові жалобні заходи, приурочені до 69-річчя від дня депортації кримських татар радянською владою, буде проводити Меджліс кримськотатарського народу.

Про це повідомляє QHA з посиланням на першого заступника голови Меджлісу Рефата Чубарова.

На засіданні оргкомітету Ради міністрів Криму з підготовки до цих заходів було прийнято рішення вважати організаторами вшанування тих, хто подав заявку на проведення заходу.

І хоча голова кримського уряду (очолює оргкомітет) Анатолій Могильов уникав фрази "Меджліс кримськотатарського народу", по суті, заплановані жалобні заходи 17 і 18 травня в центрі Сімферополя (Акмесджита), буде проводити саме Меджліс.

Крім того, оргкомітет не підтримав ініціативу голови Ради представників кримськотатарського народу при президентові України Лентуна Безазієва, який пропонував визнати 18 травня державним траурним днем за жертвами всіх народів, що зазнали депортації.

"Інші народи депортували в інші дні, і ми будемо їх ушановувати, - зазначив Рефат Чубаров. - Але 18 травня був депортований саме кримськотатарський народ".

Розроблено заходи щодо проведення траурних заходів, які в цьому році планується провести у всіх містах і районах автономії. На ці цілі з кримського бюджету збираються виділити 50 тисяч грн. Також планується залучити кошти з держбюджету.

В регіоні пройдуть тематичні виставки, вечори-реквієми, траурні мітинги. Напередодні 18 травня відбудеться молодіжна акція "Запали вогонь у своєму серці".

Як відомо, у лютому цього року Чубаров повідомляв, що кримська влада намагається усунути Меджліс від організації меморіальних заходів, приурочених до 69-ї річниці депортації кримських татар.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.