Спецпроект

В Аргентині відкриють музей Мессі

На батьківщині аргентинського нападаючого "​​Барселони" Ліонеля Мессі - в місті Росаріо - скоро відкриється музей його імені.

Про це пише "Спорт-експрес".

Можна не сумніватися, що музей Мессі стане однією з головних визначних пам'яток Росаріо поряд з відкритою в цьому місті 30 жовтня 1998-го Iglesia Maradoniana - Церкви Марадони.
 
Один з її засновників, місцевий житель Алехандро Верон розповідав пресі, що він, як і всі аргентинці добропорядний католик, тим не менше, вважає Дієго Марадону не інакше як богом.
 
Незважаючи на всі гріхи кумира - наприклад, стрілянину по журналістах та вживання наркотиків. Наука називає це явище синкретизмом - тобто з'єднанням різних віросповідань, в даному випадку католицизму і ... поклоніння таланту аргентинського генія.
 
Iglesia Maradoniana на сьогоднішній день налічує більше 150 тисяч прихожан зі всього світу. Влада і офіційна церква ставляться до цих диваків лояльно, а сам Дієго одного разу подарував своїй духовній обителі бутси та футболку збірної Аргентини.
 
Не дивно, що два головних свята церкви - це 30 жовтня (день народження Марадони) і 22 червня, коли аргентинська "десятка" забила два доленосних голи у ворота англійців у чвертьфіналі мексиканського мундіалю 1986 року. Особливо шанують тут приховані під абревіатурою D10S десять заповідей Дієго, серед яких є, наприклад, такі: "Любіть футбол більше всього на світі" і "Захищайте кольори Аргентини". А одна з головних молитов для місцевих парафіян говорить: "Борони нас, Марадона, від офсайду, Авеланжа і Пеле".
 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.