Спецпроект

В Аргентині відкриють музей Мессі

На батьківщині аргентинського нападаючого "​​Барселони" Ліонеля Мессі - в місті Росаріо - скоро відкриється музей його імені.

Про це пише "Спорт-експрес".

Можна не сумніватися, що музей Мессі стане однією з головних визначних пам'яток Росаріо поряд з відкритою в цьому місті 30 жовтня 1998-го Iglesia Maradoniana - Церкви Марадони.
 
Один з її засновників, місцевий житель Алехандро Верон розповідав пресі, що він, як і всі аргентинці добропорядний католик, тим не менше, вважає Дієго Марадону не інакше як богом.
 
Незважаючи на всі гріхи кумира - наприклад, стрілянину по журналістах та вживання наркотиків. Наука називає це явище синкретизмом - тобто з'єднанням різних віросповідань, в даному випадку католицизму і ... поклоніння таланту аргентинського генія.
 
Iglesia Maradoniana на сьогоднішній день налічує більше 150 тисяч прихожан зі всього світу. Влада і офіційна церква ставляться до цих диваків лояльно, а сам Дієго одного разу подарував своїй духовній обителі бутси та футболку збірної Аргентини.
 
Не дивно, що два головних свята церкви - це 30 жовтня (день народження Марадони) і 22 червня, коли аргентинська "десятка" забила два доленосних голи у ворота англійців у чвертьфіналі мексиканського мундіалю 1986 року. Особливо шанують тут приховані під абревіатурою D10S десять заповідей Дієго, серед яких є, наприклад, такі: "Любіть футбол більше всього на світі" і "Захищайте кольори Аргентини". А одна з головних молитов для місцевих парафіян говорить: "Борони нас, Марадона, від офсайду, Авеланжа і Пеле".
 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.