Спецпроект

Скрипка з "Титаніку" чекає на аукціон. ФОТО

Завершено дослідження автентичності скрипки з червоного дерева, яка вижила після загибелі лайнера "Титанік" у 1912 році.

Про це пише prostir.museum.

Скрипка належала капельмейстру Воллесу Гартлі, який разом із сімома музикантами грали християнські хорали, щоб заспокоїти паніку серед пасажирів, що сідали у шлюпки після аварії на кораблі.

Скрипку знайшли через 10 днів після загибелі лайнера у шкіряній валізі-футлярі з ініціалами Гартлі, прив'язаній до його тіла. Цю скрипку йому подарувала наречена з нагоди їхніх заручин, тож скрипку повернули їй. Після її смерті, сестра віддала скрипку християнським місіонерам із Армії спасіння разом із футляром для сигар та золотою каблучкою Гартлі. Звідти скрипка потрапила до вчителя музики, а від нього — до учениці-аматорки. Через багато років син останньої виявив скрипку у мами на горищі у 2006 році. Відтоді скрипку досліджували на автентичність, яка була успішно доведена.

Скрипка з "Титаніка"

Тепер колекціонери об'єктів із "Титаніка" з нетерпінням чекають появи інструмента на аукціоні. Ціна скрипки буде стартувати із 5 нулів. На продаж також буде виставлений футляр для сигарет та каблучка музиканта. Перед тим, наприкінці березня, об'єкти виставлять на публічний огляд у Белфасті, де було збудовано "Титанік".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.