УКРАЇНА ВІДЗНАЧАТИМЕ 100-РІЧЧЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

На робочому засіданні Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни і політичних репресій розглядався проект указу президента України "Про заходи у зв'язку з 100-ми роковинами початку Першої Світової війни 1914-1918 років".

Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнського об'єднання пошукових організацій "Союз "Народна пам'ять".

"На державному рівні ці заходи офіційно в Україні ще ніколи не святкувалися, - зазначив відповідальний секретар комісії Ярослав Жилкін. - До того ж, українці у Першій Світовій війні були змушені воювати по різні сторони фронту, фактично один проти одного у складі ворогуючих армій".

Як відомо, уряд Великої Британії розпочав спеціальну програму пам'яті, присвячену 100-річчю від початку Першої світової війни (1914-1918), вартістю 50 млн фунтів стерлінгів.

Численні заходи до 100-річчя Першої світової війни плануються і в Російській Федерації.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Перша світова війна"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.