У Будапешті з'явилася площа Тараса Шевченка. ФОТО

У Будапешті з’явилася площа Тараса Шевченка. Її урочисте відкриття відбулося 23 березня у престижному 2-му районі угорської столиці неподалік МЗС Угорщини.

Площу хотіли назвати іншим ім’ям, однак український осередок цього району Будапешта переконав мерію у недоцільності такого кроку, повідомляє Радіо Свобода.
 
Площа Тараса Шевченка розташована на правому березі Дунаю в Буді, у сквері поруч із греко-католицькою церквою Святого Флоріана, де перетинаються популярні туристичні маршрути.

У 2007 році у сквері відкрили пам'ятник Шевченкові.

 Триметровий монумент Шевченкові у Будапешті

Біля пам'ятника проводять різноманітні культурні заходи члени 7-тисячної української громади в Угорщині та Посольства України. Сюди, за протоколом, лягають квіти представницьких урядових та державних делегацій з України, коли вони перебувають з офіційними візитами в Угорщині.

Площа могла отримати в мерії інше ім’я. Але цього не сталося.

Голова національного осередку українців другого району столиці Олександра Корманьош-Багляк разом із однодумцями готували необхідну документацію в мерію.
 
"Оцей шматок землі не мав ніякої назви, – розповідає Олександра. – І коли постало питання, хто з національних самоврядувань запропонує для цієї площі гідну назву, я одразу нагадала, що тут стоїть пам’ятник нашому Тарасу Григоровичу Шевченку. І чому ж не бути тут площі?"

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.