Спецпроект

Музей космонавта Титова отримав бортжурнал космічного корабля "Восток-2"

Вдова космонавта Германа Титова Тамара Титова передала меморіальному музею в Алтайському краї Російської Федерації бортовий журнал космічного корабля "Восток-2".

Про це пише interfax-russia.ru.

Новий експонат музею унікальний, адже в ньому містяться записи про найтриваліший космічний політ тривалістю більше доби.

"Під час космічного польоту 6-7 серпня 1961 року космонавт робив записи в бортовий журнал: фіксував кожен виток польоту, докладно описував своє самопочуття, що їв на обід і навіть висловлював думку про те, сподобалася чи ні їжа", - йдеться в повідомленні прес-центру регіонального управління по культурі та архівної справи.

Крім того, в журналі записано час сеансів зв'язку з землею і слова вітання, сказані Германом Титовим під час космічного польоту.

Відвідувачі музею зможуть ознайомитися з новим експонатом у розділі музею "Герман Титов - перший космонавт Сибіру".

Другий у світі космонавт Герман Титов народився в селі Полковникова Алтайського краю. Під час свого польоту в 1961 році він зробив 17 обертів навколо Землі і вперше здійснив фотозйомку планети з космосу.

Меморіальний музей Г. Титова після масштабної реконструкції був відкритий у серпні 2011 року на його малій батьківщині в селі Полковникова Алтайського краю. Загальна площа нового музейного комплексу перевищує 1 тис. кв.м. На експонуванні в музеї знаходяться скафандр космонавта, а також макет космічного корабля "Восток-2" в масштабі 1:3.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.