Спецпроект

У Єкатеринбурзі відкриється музей Ернста Неізвєстного

Більше ста унікальних експонатів будуть представлені в Музеї Ернста Неізвєстного, який відкриється на батьківщині скульптора в Єкатеринбурзі на початку квітня. Всі експонати - скульптури, офорти, малюнки - є оригіналами.

Про це повідомляє tvkultura.ru.

Як розповіла директор Свердловського краєзнавчого музею (музей Неізвєстного стане його підрозділом) Наталя Вєтрова, роботи знаменитого скульптора збиралися з різних міст Росії, а також з музейних зібрань в Сінгапурі та Швеції. 48 артефактів їх власники погодилися передати музею в дар, інша частина майбутньої експозиції наразі викуповується. На ці цілі з обласного бюджету виділено більше 15 мільйонів рублів.

"Сам Ернст Неізвєстний передав у музей більше 20 офортів і шість скульптур, найзнаменитішою з яких можна вважати "Серце Христа", - уточнила Вєтрова.

Друг скульптора, один з ініціаторів створення музею, художник Віталій Волович передав в дар виставковому майданчику чотири офорти Неізвєстного. "Це останні роботи Ернста, які залишалися в моїй особистій колекції", - зізнався він.

У музеї також буде встановлено сучасне мультимедійне обладнання. За задумом організаторів, воно дозволить відвідувачам познайомитися з тими роботами скульптора, які через великі розміри фізично неможливо виставити в будівлі музею.

Перший Музей Ернста Неізвєстного на Уралі відкриється 9 квітня. Він розташовуватиметься в особняку XIX століття, який знаходиться навпроти резиденції уральського повпреда.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.