Спецпроект

У Єкатеринбурзі відкриється музей Ернста Неізвєстного

Більше ста унікальних експонатів будуть представлені в Музеї Ернста Неізвєстного, який відкриється на батьківщині скульптора в Єкатеринбурзі на початку квітня. Всі експонати - скульптури, офорти, малюнки - є оригіналами.

Про це повідомляє tvkultura.ru.

Як розповіла директор Свердловського краєзнавчого музею (музей Неізвєстного стане його підрозділом) Наталя Вєтрова, роботи знаменитого скульптора збиралися з різних міст Росії, а також з музейних зібрань в Сінгапурі та Швеції. 48 артефактів їх власники погодилися передати музею в дар, інша частина майбутньої експозиції наразі викуповується. На ці цілі з обласного бюджету виділено більше 15 мільйонів рублів.

"Сам Ернст Неізвєстний передав у музей більше 20 офортів і шість скульптур, найзнаменитішою з яких можна вважати "Серце Христа", - уточнила Вєтрова.

Друг скульптора, один з ініціаторів створення музею, художник Віталій Волович передав в дар виставковому майданчику чотири офорти Неізвєстного. "Це останні роботи Ернста, які залишалися в моїй особистій колекції", - зізнався він.

У музеї також буде встановлено сучасне мультимедійне обладнання. За задумом організаторів, воно дозволить відвідувачам познайомитися з тими роботами скульптора, які через великі розміри фізично неможливо виставити в будівлі музею.

Перший Музей Ернста Неізвєстного на Уралі відкриється 9 квітня. Він розташовуватиметься в особняку XIX століття, який знаходиться навпроти резиденції уральського повпреда.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.