Польща хоче грандіозний меморіал Качинському під Смоленськом - ЗМІ

Польська влада просить виділити територію в 100 тисяч квадратних метрів у Смоленській області Росії - для спорудження меморіалу на місці катастрофи в 2010 році Ту-154, яким летіли президент країни Лех Качиньський і члени уряду Польщі.

Про це повідомляють "Известия".

"Поляки просять територію більше Червоної площі [90 тис. кв.м. - ІП], - розповіло виданню джерело в адміністрації Смоленська. - Буде дивно, якщо ми задовольнимо це прохання. Жителі області не зрозуміють, якщо меморіал займе стільки місця".

Плани забудови території меморіального комплексу - крім власне пам'ятної споруди довжиною 115 м - передбачають зведення каплиці, створення музейної експозиції, а також охоронної і паркувальної зон.

Домовленість про створення меморіалу загиблим в катастрофі під Смоленськом була досягнута президентами Росії та Польщі Дмитром Медведєвим і Броніславом Коморовським у 2011 році. Польська сторона повинна була профінансувати створення меморіалу, а російська - облаштувати його територію. Тоді ж було оголошено конкурс на проект пам'ятника.

У березні минулого року були підведені підсумки, і в квітні 2013 року - третю річницю трагедії - передбачалося відкрити комплекс. Але, як повідомили в адміністрації Смоленської області, жодних робіт досі не ведеться, оскільки не вдалося погодити місце і, головне, площу.

"Ми не можемо дозволити собі зробити з цього меморіалу подразник для нашого населення, для ветеранів області, - заявив губернатор Смоленської області Олексій Островський. - Але, безсумнівно, ми докладемо всіх зусиль для того, щоб ця робота була доведена до кінця".

"Ця історія дуже болісно сприймається в польському суспільстві, - зазначила головний науковий співробітник відділу Східної Європи Інституту наукової інформації з суспільних наук РАН Лариса Ликошіна. - Якщо в Росії будуть виступи проти меморіалу, поляки можуть відреагувати на них з образою".

"Вони [поляки] так наполягають, ніби це їхні землі, - протестує член комітету Госдуми з міжнародних справ Ян Зелінський. - Зрозуміло, що Російська Федерація не буде виконувати ультиматуми".

Урядовий літак Польщі Ту-154 розбився 10 квітня 2010 року в умовах поганої видимості при заході на посадку. На його борту знаходилися президент Польщі Лех Качинський і члени польського уряду. Вони летіли до Смоленська, щоб узяти участь у траурних заходах, присвячених 70-й річниці розстрілу польських офіцерів у Катинському лісі.

Читайте на ІП всі матеріали за темою "Трагедія під Смоленськом"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.