У Лондоні знайшли чудово збережену ділянку Лондиніуму

Найбільше археологічне відкриття, пов'язане з давньоримським періодом, зроблено в лондонському Сіті - вчені виявили там близько десяти тисяч предметів, назвавши знахідку "Північними Помпеями".

Про це повідомляє Colta.

Об'єкт отримав цю назву через те, що завдяки високій вологості ґрунту в ньому чудово збереглися атефакти, виготовлені з органічного матеріалу.

Археологи вважають, що аналіз знахідок може відсунути в минуле дату заснування Лондона, якою зараз вважається 47 рік н.е.

Честь відкриття належить фахівцям із Музею Лондона, які проводили розкопки на місці будівництва нової європейської штаб-квартири новинної агенції Bloomberg.

Знахідки стосуються періоду з 40 року до V століття н.е. З'ясувалося, що 12-метровий культурний шар приховував залишки дерев'яних будинків, дерев'яних парканів, систему дренажних каналів.

Серед артефактів - 250 предметів взуття, а також шматок шкіри з аплікацією у вигляді гладіатора, яка, можливо, була частиною декору колісниці. Знайдено також фрагменти одягу, дерев'яні двері, амулети, один з яких - бурштиновий, у вигляді шолома - можливо, належав гладіаторові.

Крім того, виявлено більше ста фрагментів табличок із текстами, в тому числі любовні послання. Тепер вчені сподіваються прочитати імена мешканців стародавнього Лондона. На місці розкопок знаходився храм бога Мітри.

Знахідки передбачається виставити у відкритому для широкої публіки музейному приміщенні в майбутній будівлі агенції Bloomberg.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.