В Інституті СНД визнали, що російську мову придумали в Україні

Про це в інтерв'ю "Главкому" заявив російський політолог, який курує український напрямок в Інституті країн СНД, Владімір Жаріхін.

"Вона [російська мова], між іншим, прийшла в наші російські палестини якраз із Києва - тобто з України в Росію", - заявив Жаріхін.

За словами політолога, справедливіше буде "називати російську мову українською, а українську - западенською".

"Граматика" Мелетія Смотрицького (1619 рік), де вперше з'явилися майбутні російські граматичні поняття. Московське видання 1721 року

"І ми в Росії погодимося, що розмовляємо справжньою українською мовою, тому що історично це дійсно так ", - підкреслив Жаріхін.

Як відомо, "батьками" сучасної російської мови росіяни вважають українців Мелетія Смотрицького і Лаврентія Зизанія, які були авторами перших церковнослов'янських граматик.

ІП вітає той факт, що росіяни повертаються до своїх українських витоків. Тільки пану Жаріхіну варто підучити матчастину - в основу сучасної української ліг не "западенський", а наддніпрянський варіант живого народного мовлення Русі-України.

Перший на Русі словник - "Лексис" Лаврентія Зизанія (1596 рік). Ліворуч - книжні церковнослов'янські (нині російські) слова, праворуч - живі руські (українські)

У грудні 2010 року генконсул РФ у Львові заявляв, що на Галичині не було української мови, а її у XX-му сторіччі принесли комуністи.

Читайте також інші матеріали за темою "Мова"

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.