Помер останній секретар Компартії УРСР

У неділю помер останній секретар ЦК Компартії УРСР Станіслав Гуренко.

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу КПУ.

"Після незаконної заборони у серпні 1991 року Компартії України Станіслав Іванович активно і цілеспрямовано боровся за відновлення історичної справедливості, честі, гідності комуністів", - йдеться в заяві комуністів.

За їхніми словами, саме Гуренко зумовив рішення Конституційного Суду України про незаконність заборони Компартії України.

Співчуття рідним і близьким з приводу смерті висловив і прем'єр-міністр Микола Азаров.

"Від Уряду України та від себе особисто висловлюю вам глибоке співчуття у зв'язку з тяжкою непоправною втратою - смертю Вашого чоловіка і батька, видатного політичного, державного і громадського діяча, народного депутата України трьох скликань Гуренко Станіслава Івановича", - йдеться в урядовій телеграмі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.