Спецпроект

Музей Американської кіноакадемії розробляє автор Центру Помпіду. ФОТО

До 2017 в Лос-Анджелесі з'явиться Музей Американської академії кіномистецтва. Новий Музей буде створений на базі вже існуючої забудови 30-х під назвою May Company building, що розташована на бульварі Wilshire.

Про це пише afisha.bigmir.net.

Проект розробив володар Прітцкерівської премії 1998 Ренцо Піано і архітектор Золтан Палі. На площі 27 тисяч квадратних метрів будуть розміщуватися виставкові простори, кінотеатри, навчальні центри. Планується, що в колекції музею будуть представлені роботи Лауреатів та номінантів Премії Оскар, більше 140 000 фільмів, 10 млн фотографій, 42000 оригінальних афіш, 10 000 робочих ескізів, реквізит, костюми, обладнання та технічні інновації і все, що здатне охарактеризувати історію розвитку кіноіндустрії.

Проект Ренцо Піано

Ренцо Піано - італійський архітектор, який разом з Річардом Роджерсом створив стиль хай-тек. Центральний його твір - Центр Помпіду в Парижі. У 80-х розробляв масштабні проекти реконструкції промислових зон Парижа, Мілана і Туріну. Спроектував Культурний центр імені Жан-Марі Тжібау в Нумеа (Нова Каледонія). Очолював проектування міжнародного аеропорту Кансай в Осаці (1994) і гігантського Музичного парку в Римі (2002), в 1997 р. спорудив будинок для амстердамського музею NEMO. У 1995 р. був удостоєний Імператорської премії, три роки потому Прітцкерівської премії.

Продюсер і мільярдер Девід Геффен вже перерахував 25 мільйони доларів на створення установи.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.