Спецпроект

У Ризі створюють Музей речей, які змінили долю

У 2014 році, коли Рига стане культурною столицею Європи, двері відчинить Музей доленосних речей. Організатори закликають рижан взяти участь у його створенні.

Про це пише meeting.lv.

Проект стартував наприкінці минулого року, і на даний момент накопичилося близько 150 експонатів із зворушливими історіями їх господарів.

Наразі колекція зберігається в коробках, але дуже скоро її перевезуть в будівлю майбутнього музею - в легендарний Кутовий будинок (кут Брівібас і Стабіл), де в радянські роки розташовувався Комітет державної безпеки Латвійської РСР.

Поділитися своїми речами та історіями може кожен рижанин. Головна умова - це повинна бути річ, яка змінила долю людини, декількох людей або його сім'ї. Це може бути малюнок, посуд, елементи одягу тощо.

На liktenslietas@gmail.com можна слати фото речі, пов'язану з річчю історію (5 - 7 речень), адресу власника і телефон.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.