Спецпроект

У Ризі створюють Музей речей, які змінили долю

У 2014 році, коли Рига стане культурною столицею Європи, двері відчинить Музей доленосних речей. Організатори закликають рижан взяти участь у його створенні.

Про це пише meeting.lv.

Проект стартував наприкінці минулого року, і на даний момент накопичилося близько 150 експонатів із зворушливими історіями їх господарів.

Наразі колекція зберігається в коробках, але дуже скоро її перевезуть в будівлю майбутнього музею - в легендарний Кутовий будинок (кут Брівібас і Стабіл), де в радянські роки розташовувався Комітет державної безпеки Латвійської РСР.

Поділитися своїми речами та історіями може кожен рижанин. Головна умова - це повинна бути річ, яка змінила долю людини, декількох людей або його сім'ї. Це може бути малюнок, посуд, елементи одягу тощо.

На liktenslietas@gmail.com можна слати фото речі, пов'язану з річчю історію (5 - 7 речень), адресу власника і телефон.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.