Спецпроект

Бивні мамонта передали в палеонтологічний музей Благовєщенська. ФОТО

Співробітники російської поліції передали на тимчасове зберігання Благовіщенському палеонтологічному музею бивні мамонта. В лютому в приміщенні однієї з торгових баз міста поліцейські виявили 71 бивень мамонта загальною вагою близько 600 кілограмів.

Про це пише amur.info.

Раніше оперативникам надійшла інформація про те, що троє жителів Якутії в обласному центрі Приамур'я шукають покупців на специфічний товар. Чоловіки, які доставили в область бивні мамонта, ніяких документів на момент перевірки не надали. Поліцейським вони сказали, що хотіли збути специфічну продукцію громадянам Китайської Народної Республіки.

Як розповіла завідувачка палеонтологічними музеєм амурського наукового центру далекосхідного відділення РАН Ольга Сашніна бивні тепер передані на зберігання і будуть піддані всіляким науковим дослідженням. Їх зважать, виміряють, при необхідності відреставрують. Надалі співробітники музею підготують експозицію, де амурчане зможуть подивитися на бивні стародавніх тварин.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.