9 травня танків у Києві не буде. Підніматимуть державний прапор

9 травня у столиці відбудеться низка загальноміських заходів до Дня Перемоги, але параду військової техніки не буде.

За повідомленням Київської міськдержадміністрації, День Перемоги розпочнеться з Ритуалу Пам’яті – покладання квітів до могили Невідомого солдата у парку Вічної Слави, а також до пам’ятника героям-танкістам, стели Перемоги, пам’ятника генерала армії Миколи Ватутіна.

У Національному палаці мистецтв "Україна" для ветеранів війни та праці, представників громадськості з регіонів України відбудеться урочистий концерт зірок української сцени.

Крім того, о 9:00 на Майдані Незалежності розпочнеться церемонія підняття Державного прапора України за участю міністра оборони Павла Лебедєва.

Хрещатиком пройдуть військові оркестри. Також відбудеться військово-історична хода МГО "Червона зірка".

З 11:00 на головній площі країни розпочнеться творчий марафон – виступи колективів з усіх областей України, які триватимуть протягом усього дня.

О 20:00 відбудеться святкова концертна програма Київського муніципального духового оркестру, після якого виступатиме колектив Національного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського, а також Ансамблю пісні й танцю Збройних Сил України.

Завершиться святкування Дня Перемоги феєрверком о 21:45.

На території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни" 9 травня відбудеться церемонія запалення Вогню Слави та покладання гірлянди Військової слави "Вклонімося великим тим рокам!".

Там також запланована концертна програма "Пісні Перемоги".

Після урочистостей за частуванням "солдатською кашею" ветерани матимуть можливість поспілкуватися з фронтовими товаришами.

Цього року відзначається 68 річниця завершення Великої Вітчизняної Війни.

КМДА нагадує, що до цієї дати майже 77 тисяч ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань отримають одноразову адресну матеріальну допомогу на загальну суму близько 37,2 млн. грн.

УП.Київ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.