9 травня танків у Києві не буде. Підніматимуть державний прапор

9 травня у столиці відбудеться низка загальноміських заходів до Дня Перемоги, але параду військової техніки не буде.

За повідомленням Київської міськдержадміністрації, День Перемоги розпочнеться з Ритуалу Пам’яті – покладання квітів до могили Невідомого солдата у парку Вічної Слави, а також до пам’ятника героям-танкістам, стели Перемоги, пам’ятника генерала армії Миколи Ватутіна.

У Національному палаці мистецтв "Україна" для ветеранів війни та праці, представників громадськості з регіонів України відбудеться урочистий концерт зірок української сцени.

Крім того, о 9:00 на Майдані Незалежності розпочнеться церемонія підняття Державного прапора України за участю міністра оборони Павла Лебедєва.

Хрещатиком пройдуть військові оркестри. Також відбудеться військово-історична хода МГО "Червона зірка".

З 11:00 на головній площі країни розпочнеться творчий марафон – виступи колективів з усіх областей України, які триватимуть протягом усього дня.

О 20:00 відбудеться святкова концертна програма Київського муніципального духового оркестру, після якого виступатиме колектив Національного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського, а також Ансамблю пісні й танцю Збройних Сил України.

Завершиться святкування Дня Перемоги феєрверком о 21:45.

На території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни" 9 травня відбудеться церемонія запалення Вогню Слави та покладання гірлянди Військової слави "Вклонімося великим тим рокам!".

Там також запланована концертна програма "Пісні Перемоги".

Після урочистостей за частуванням "солдатською кашею" ветерани матимуть можливість поспілкуватися з фронтовими товаришами.

Цього року відзначається 68 річниця завершення Великої Вітчизняної Війни.

КМДА нагадує, що до цієї дати майже 77 тисяч ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань отримають одноразову адресну матеріальну допомогу на загальну суму близько 37,2 млн. грн.

УП.Київ

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.