У Києві презентують книгу про п'ятьох Чорних Воронів

У Києві відбудеться презентація нової книжки Романа Коваля "Чорний Ворон: п’ять біографій".

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

Нова книга - це збірка документальних нарисів про отаманів, які мали одне повстанське псевдо – Чорний Ворон і боролися за інтереси селянства в добу Української Народної Республіки.

У кожного з Чорних Воронів своя доля, але історики та краєзнавці часом творять збірний образ, вносячи плутанину, тож автор і вирішив подати ці біографії окремою книжечкою в надії, що тепер не буде плутанини.

Ось назви розділів книжки: "Чорний Ворон з Піщаного Броду", "Чорний Ворон із Жовтих Вод", "Чорний Ворон із-під Товмача", "Чорний Ворон із Криворіжжя", "Чорний Ворон з Поділля".

Автор художнього роману "Залишенець" Василь Шкляр за прототип свого головного героя взяв біографію Івана Яковича Чорноусова – Чорного Ворона з-під Товмача.

Час і місце заходу: 14 травня 2013 року о 18:00 у Києві в Національному музеї Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, буд. 12).

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.