Зірка культового німецького серіалу виявився есесівцем

Німецький актор Хорст Тапперт, який зіграв головну роль в культовому серіалі "Деррік", служив у танковій дивізії СС "Мертва голова".

Про це повідомляє "Ехо Москви" із посиланням на німецький Bild.

Це з'ясувалося після оприлюднення архівів часів Другої світової війни. Тапперт потрапив до механізованої дивізії СС "Мертва голова" в 1942 році (очевидно, під час чергового її переформування у Франції) і встиг взяти участь у битві за Харків, де був поранений.

Німецька піхота в наступі під час боїв за Харків у лютому 1943 року

Актор ніколи не зізнавався в тому, що служив у військах СС. Він помер у 2008 році.

"Деррік" - надзвичайно популярний у Німеччині і за її межами телевізійний кримінальний серіал про інспектора мюнхенської поліції Штефана Дерріка. Загалом з 1974-го по 1998 рік було знято 281 серію.

Фільм показували у ста країнах, в тому числі й Україні. У 1990-х "Деррік" був доволі популярним в СРСР і пост-радянських державах.

 Хорст Тапперт в ролі інспектора Дерріка

Після новини про архівну знахідку телекомпанія ZDF, яка створила "Дерріка", зняла цей серіал з показу в Німеччині.

Дивіться також: "Поляки скандалять з приводу фільмy ZDF про Другу світову"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.