Спецпроект

Метрополітан-музей повертає Камбоджі статуї

Нью-йоркський Метрополітан-музей вирішив повернути Камбоджі дві кхмерські статуї X століття, нелегально вивезені з країни.

Про це пише fraza.ua.

Статуї, відомі як "уклінні служителі", прикрашали вхід до зали мистецтва Південно-Східної Азії. Музею їх на рубежі 1990-х років подарував меценат Дуглас Летчфорд. При цьому статуї привезли по частинах, і відновлював їх музей за свій рахунок.

Камбоджійська влада заявила про намір домогтися повернення статуй ще в червні 2012 року, проте тоді керівництво Метрополітан-музею відмовилося розглядати ці вимоги. Тепер владі Камбоджі надали письмові підтвердження незаконності придбання статуй попередніми власниками і їх вивезення з країни. Як заявив прес-секретар музею, керівництво визнало наведені докази більш ніж вагомими, і вирішило повернути "служителів" на батьківщину.

Летчфорд, який подарував музею фрагменти статуй, наразі проходить в США в якості підозрюваного у кримінальній справі про розграбування камбоджійського храмового комплексу Кох Кер і контрабанді творів мистецтва. Слідчі вважають, що він свідомо купував і незаконно вивозив з країни вкрадені з комплексу статуї. Сам Летчфорд провину заперечує.

Слідство не виключає, що отримані аналогічним шляхом експонати виставлені і в інших американських музеях. Адвокат, який представляє в американських судах інтереси камбоджійської сторони, висловив сподівання, що і решта музеїв наслідуватимуть приклад Метрополітану.

Кхмерська імперія існувала на території сучасних В'єтнаму, Лаосу, Камбоджі і Таїланду в IX-XIII століттях. Предмети мистецтва, вивезені з кхмерских храмів, користуються широким попитом серед колекціонерів і нерідко привертають увагу мародерів і контрабандистів.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.