Спецпроект

Музей Фрейда шукає гроші на реставрацію дивана психіатра

Музей Зігмунда Фрейда в Лондоні збирає кошти на реставрацію дивана з кабінету, де психіатр приймав пацієнтів. На відновлення реліквії необхідно 5 тисяч фунтів стерлінгів (7,7 тисячі доларів США).

Про це пише ria.ru.

Знаменитий диван є ровесником самого Фрейда, який народився в 1856 році. Його подарувала лікарю багата пацієнтка з Відня в 1890 році. У 1938 році Фрейд, рятуючись від нацистів, переїхав до Лондона і привіз з собою, як він говорив, цей "вкрай комфортний" диван. Він залишався в кабінеті Фрейда в будинку в лондонському районі Хемпстед і після смерті вченого. У будинку до 1982 року мешкала дочка психіатра Ганна, яка зберігала бібліотеку та особисті речі Фрейда, тепер там розташувався музей.

"Спадщину Фрейда важко переоцінити. Його ідеї та методи сформували сучасний світ. Багато людей приїжджають до музею зі свого роду паломництвом, і цей диван напряму асоціюється з Фрейдом", - сказав виконуючий обов'язки директора музею Доун Кемп.

За його словами, музей вже оголосив про початок збору пожертв на реставрацію дивана. Кемп сподівається, що бізнесмени і компанії не залишаться байдужими до проблеми збереження рідкісного експоната.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.