Спецпроект

Музей 9/11 в Нью-Йорку почав стягувати вхідну плату

Національний меморіал, присвячений трагедії 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку, почав стягувати з відвідувачів вхідну плату в розмірі $ 2 з людини.

Про це пише travel.ru.

Президент меморіалу Джо Деніелс стверджує, що введення вхідної плати було необхідною мірою, оскільки пам'ятник потребує постійного догляду та фінансової підтримки. У свою чергу, сім'ї загиблих у Всесвітньому торговому центрі вважають, що плата за вхід нівелює місію меморіалу. "Вони роблять гроші на загиблих, це огидно", - заявив журналісту New York Post Джим Річс, батько загиблого 11 вересня пожежного.

Меморіал, відкритий в 2011 році, щороку приваблює до 7 мільйонів відвідувачів. При цьому його будівництво ще остаточно не завершено. Представники фонду, який курує роботу комплексу, вважає, що по завершенні всіх робіт обслуговування пам'ятника буде обходитися місту в 60 мільйонів доларів США на рік.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.